ПОДПИШИСЬ НА НОВОСТИ



Ігор Юхновський: Родюча українська земля є еквівалентом високотехнологічного виробництва

19.05.17 17:38 Комментариев:
0  
Про трансформацію, яку пройшла наша держава за роки незалежності, та рецепти її успіху в майбутньому Gazeta.ua розповів Герой України, академік Ігор Юхновський. Він - один із тих учених і політиків, які бачать фундаментальні проблеми держави й мають глибоке розуміння того, які камені в її фундаменті потребують заміни. 27 років тому, у травні 1990-го, Ігор Рафаїлович очолив "Народну Раду" - опозицію у Верховній Раді України, що об'єднала 125 депутатів, які стали опонентами комуністичної частини парламенту.

Ігорю Рафаїловичу, у травні 1990 року Ви очолили "Народну Раду" - парламентську опозицію до комуністів. Чи можна вважати, що нинішня Україна нарешті позбулася комуністичного спадку?

Робота парламенту завжди залежить від домовленостей і дисципліни парламентських груп і фракцій. І коли фракція комуністів тривалий час мала панівну більшість, вона відігравала велику та шкідливу роль у житті України. А діяла ця фракція аж до 2014 року. І одним із найбільших досягнень Революції гідності я вважаю те, що створили парламент, у якому немає Комуністичної партії.

Як оцінюєте розвиток українського парламентаризму, і які помилки на цьому шляху допущені?

Парламент діє у визначених Основним Законом межах. А Конституція України 1996 року - це результат певного компромісу. Коли ми намагалися догодити і парламентським силам, і президенту Леоніду Кучмі. Тому вона неповна. Водночас, парламенту надали надзвичайні права, за цією Конституцією. Через ВРУ мали йти всі важливі рішення в державі - в формі законів, постанов або результатів обговорень. І кількість обов'язків, які мав депутат у зв'язку з цим, була фізично неможлива для виконання. Тому депутати наймали помічників різного фахового рівня. Врешті-решт, велику частку з того об'єму роботи, який мав би робити парламент, виконували "на стороні". Часто це стосувалося важливих частин законодавства, таких як Кримінальний, Адміністративний та інші кодекси. І тепер у цих кодексах, наприклад, один і той самий злочин може трактуватися десятьма різними статтями. Отже, ми досі мали парламентську республіку. Але вона не була конституційно влаштована так, щоб депутати могли усвідомлено працювати. Верховна Рада фізично не в стані охопити всі потреби суспільства.

У новому проекті Конституції, який ми з однодумцями розробляємо, наполягаємо на створенні двопалатного парламенту - із Нижньої палати та Сенату

Якими конституційними змінами це можна виправити?

Потрібне додаткове розділення обов'язків. Тому в новому проекті Конституції, який ми з однодумцями розробляємо, наполягаємо на створенні двопалатного парламенту - із Нижньої палати та Сенату. Сенат за своєю структурою цілковито відрізняється від Нижньої палати, яка пов'язана з урядом і політичними партіями. Його обирають на 6 років, кожні 2 роки відбувається ротація сенаторів. Але Сенат ніколи не переобирається повністю і засідає неперервно. Він повинен мати кілька галузевих палат, у кожній із яких будуть сенатори-спеціалісти з даної галузі.
Йдеться про способи забезпечити стабільний розвиток держави, без хаотичних рухів. Тому ми також наполягаємо на тому, щоб, крім президентської влади і влади Кабінету міністрів, була влада державних секретарів на всіх щаблях. Це практика, яка є у світі. Вона не означає додаткової бюрократизації, а дає розумний розподіл обов'язків.

Тобто міністр є політичною фігурою, а держсекретар при міністерстві забезпечує стабільність роботи?

Держсекретар - це фахова фігура, яка забезпечує спадковість і послідовність роботи, незалежно від того, яка партія приходить до влади. Таким чином, у період, доки нові керівники відомств входять у курс справ, держава все одно послідовно розвиватиметься.


Хто, крім вас, входить до ініціативної групи з розробки нового проекту Конституції України?

Це люди, які мають готові якісні напрацювання. Назву кількох із них. Це, зокрема, Роман Безсмертний, котрий є досвідченим законодавцем і хорошим фахівцем із місцевого самоврядування. Тож він сформував розділ нового проекту Конституції з цього питання. З нами працює і професор Володимир Буткевич - один із найвизначніших юристів не лише України, але і Європи. Він у новому проекті написав розділ про Конституційний суд. Експерт із публічного права Ігор Коліушко написав розділ щодо судової системи. Нова Конституція має збалансувати державу й дати поштовх до її планомірного розвитку.

Держава розвивається завдяки приватній власності та конкуренції, що дає підвищення якості продукції

В українській політичній системі бракує ідеологічних партій, які були б нечисленні, але чітко формували політичний спектр у парламенті. Чому так склалося?

Створення ідеологічних політичних сил прямо пов'язане з процесом створення нації. Треба почати з того, що хоч українська держава й існує, і вона документально оформлена, але українська нація досі не сформована. Бути народом - це не те саме, що бути українською нацією. Нація - це сукупність дисциплінованих, національно свідомих громадян. Це не значить, що всі вони мають бути етнічними українцями за походженням. Це можуть бути поляки, росіяни, румуни, греки чи євреї, які живуть тут. Але вони мають визнавати певну спільну національну дисципліну. І одним із проявів цієї дисципліни є групування в політичні партії.

Які соціальні групи та напрямки українські партії мають представляти, якщо брати ідеальну модель із трьох або п'яти потужних парламентських сил?

Перший напрямок. В Україні є маса найманих працівників. Отже, вони мають бути захищені, і оплата їхньої праці повинна бути справедлива. Тому необхідна соціал-демократична партія, яка захищає права цих працівників.
Другий. Держава розвивається завдяки приватній власності та конкуренції, що дає підвищення якості продукції. Має бути партія, що представляє власників - тих, хто організує роботу підприємств і цілих галузей та отримує великі кошти. Вона може називатися Республіканською чи якось інакше. Звісно, в державі повинен діяти Антимонопольний комітет, щоб не допустити надмірного збагачення та влади олігархів. Але інтереси багатих людей теж мають бути представлені.
Третій. Оскільки з розпадом СРСР проявилася технологічна відсталість наших заводів, а їхня продукція виявилася неконкурентоспроможною, порівняно з аналогами інших країн - варто шукати іншу опору для економіки. Це наші врожайні землі, котрі є еквівалентом високотехнологічного виробництва. Ви можете кинути зерно в українську, польську й німецьку землю. І з допомогою однакової технології обробітку землі ви отримаєте різний результат. Урожай з української землі біологічно буде вдесятеро більш вартісний, ніж з польської чи німецької. Тому сільськогосподарська галузь, харчова й легка промисловість мають стати основою української економіки. Бо вони найшвидше дають додану вартість.

Усі українські аграрні політичні сили і фракції мають об'єднатися

Отже, у владі повинна бути потужна партія аграрного спрямування, яка активно формується і діє в Україні. Аграрна партія увійшла у трійку лідерів місцевих виборів.

Більше того, всі українські аграрні політичні сили і фракції мають об'єднатися. Без цього країна не підніметься. Загалом, на розвитку аграрної галузі як найбільш перспективної має зосередитися і президент, і уряд, і парламент. Таким чином, слід вирішити низку проблем. Необхідно створити Земельний банк, який відатиме торгівлею землі та кредитами для сільгоспвиробників. Також слід приділити увагу створенню робочих місць у АПК та клімату для розвитку сімейних господарств. Бо аграрні академії не мають куди посилати випускників. Треба розбудувати фермерство, тощо. І всім цим повинна опікуватися окрема потужна політична партія, роль якої значна.
І четвертий напрямок. Наука й освіта - це ще один найважливіший чинник для розвитку держави. Талановитий і винахідливий український народ має реалізувати свій потенціал. До того ж, без освіти й науки неможливо опанувати передові технології та впровадити їх в Україні. У науки є своя специфіка. Бо вчені настільки сильно віддаються роботі, що їх не вистачає ні на що інше. Зокрема, і на участь у політичному житті. Тому створення партії вчених є малоймовірним. Цю сферу треба представити в окремій палаті Сенату - Вченій думі. До неї на громадських засадах повинен би входити і президент Національної академії наук України.
Отже, три згадані партії та Вчена дума Сенату мають вести вперед усю державу.

Ігор Юхновський: Родюча українська земля є еквівалентом високотехнологічного виробництва

Теги: юхновский, .земля, єкономика, производство
Источник:  gazeta.ua

   
КОММЕНТИРОВАТЬ
Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений